Гірчиця польова

Гірчиця польова (Sinapis arvensis) — це однорічна дводольна рослина, яка поширена в посівах зернових культур, олійних та бобових. Її основна загроза полягає в конкуренції за поживні речовини, воду та світло з основними сільськогосподарськими культурами. Вона здатна значно знижувати врожайність, особливо в умовах недостатнього догляду за полями.

Хімічні методи боротьби з гірчицею польовою базуються на використанні гербіцидів, що містять діючі речовини, спрямовані на пригнічення розвитку бур'яну без пошкодження основної культури. Найефективнішими діючими речовинами для боротьби з гірчицею польовою є 2,4-Д, метсульфурон-метил, трибенурон-метил та флорасулам. Ці речовини мають системну дію і проникають через листя і стебла рослини, що призводить до її загибелі.

2,4-Д — одна з найпоширеніших речовин для боротьби з дводольними бур'янами, вона діє на клітини, порушуючи їхній ріст. Метсульфурон-метил та трибенурон-метил належать до класу інгібіторів ацетолактатсинтази (ALS), що блокують процеси синтезу амінокислот в бур'янах. Флорасулам впливає на ферментну систему бур'янів, порушуючи їх ріст і розвиток.

Застосування гербіцидів залежить від культури, на якій використовується захист від бур'янів. Наприклад, для зернових культур використовують комбінації гербіцидів, які містять вище зазначені діючі речовини, при цьому їхнє дозування та терміни внесення відрізняються в залежності від фази росту культури і бур'янів. Для олійних культур, таких як ріпак, важливо враховувати чутливість культури до гербіцидів, тому обирають препарати з м’якішою дією. У випадку з бобовими культурами, необхідно бути обережними з вибором засобів захисту, щоб не пошкодити основну рослину.

 

3. Прямостоячий однолітник з характерними жовтими квітками.