Грушева плодожерка

Назва на українській мові: Грушева плодожерка.

Назва на російській мові: Грушевая плодожорка.

Назва на латині: Laspeyresia pyrivora Danil.

Назва на англійській мові: Pear Fruit Fly.

Загальна характеристика шкідника Грушева плодожерка

Грушева плодожерка, також відома як грушевий муха або Carpomyia vesuviana, є шкідливим комахою для грушевих дерев і плодів. Ось загальна характеристика цієї хвороби:

1. Поширення і пошкодження: Грушева плодожерка поширена в різних регіонах Європи. Личинки мухи заповзають в плоди груш, де вони живляться, роблячи груші непридатними для споживання.

2. Цикл розвитку: Дорослі мухи вилітають навесні і починають відкладати яйця на незрілі плоди груш. Личинки виводяться після того, як яйця виведено на плоді. Личинки живуть всередині плоду, живлячись його м'яким м'яком.

3. Пошкодження плодів: Личинки грушевої плодожерки викликають пошкодження плодів, знижуючи їх якість та комерційну цінність. Інфіковані плоди можуть виглядати незмінними ззовні, але вони будуть несмачними та внутрішньо псуватися.

4. Заходи контролю: Для контролю за грушевою плодожеркою можуть використовувати хімічні засоби, які оброблюють груші для захисту від мух. Також можуть бути застосовані біологічні методи контролю, наприклад, використання природних ворогів грушевої плодожерки.

5. Профілактика: Для запобігання пошкодженням від грушевої плодожерки рекомендується вживати заходи профілактики, такі як підтримання гігієни в саду, видалення та знищення пошкоджених плодів, а також вчасне вирізування та видалення гілок із шкідниками.

Загалом, грушева плодожерка може завдати серйозної шкоди врожаю груш і вимагає уваги та контролю з боку садівників та фермерів, щоб зберегти якість та кількість плодів.

Опис збудника шкідника Грушева плодожерка

Збудником хвороби "Грушева плодожерка" є комаха підродини Tephritinae, яку науково називають Carpomyia vesuviana. Ось докладний опис цього шкідника:

Зовнішній вигляд та характеристики:

Дорослі особини грушевої плодожерки мають невеликі розміри, близько 3-4 мм у довжину. Вони мають темно-коричневий колір і відзначаються чорними поперечними смугами на крилах. Ці смуги стають помітними при розкритті крил.

Розвиток і життєвий цикл:

Дорослі особини грушевої плодожерки починають вилітати навесні, зазвичай в травні-червні, залежно від кліматичних умов регіону. Вони заводяться на грушевих деревах і відкладають свої яйця на незрілі плоди груш. Яйця можуть бути вкладені в плод за допомогою спеціального яйцекладу, який проколює шкіру плоду.

З яєць вилуплюються личинки, які називаються магготами. Личинки проникають всередину плоду та починають жити, живляючись м'яким м'ясом плоду. Це призводить до псування плодів і зменшення їх вартості.

Вплив на рослини:

Личинки грушевої плодожерки, живлячись м'яким м'ясом плоду, пошкоджують його структуру та спричиняють зниження якості плодів. Інфіковані груші можуть стати непридатними для споживання і торгівлі через внутрішнє псування.

Заходи контролю:

Для контролю над грушевою плодожеркою можуть використовуватися різні стратегії, включаючи хімічний контроль за допомогою інсектицидів, біологічний контроль за допомогою природних ворогів, а також агротехнічні методи, які полягають у виведенні та знищенні пошкоджених плодів, а також витягуванні груш перед появою дорослих мух.

Враховуючи агресивність цього шкідника, контроль за грушевою плодожеркою є важливим аспектом збереження врожаю груш та забезпечення якості плодів.

Ознаки шкідника та як діагностувати шкідника Грушева плодожерка

Ознаки пошкодження грушевою плодожеркою можуть бути помітні як на плодах, так і на самому дереві. Ось ознаки, на які слід звернути увагу, і як діагностувати хворобу грушевої плодожерки:

На плодах:

1. Тунелі та виходи личинок: Інфіковані плоди можуть мати видимі тунелі або шляхи, де личинки проникли всередину. При розрізанні плода можна побачити личинок, які можуть бути білого, жовтого або кремового кольору.

2. Розкладання плодів: Інфіковані груші можуть почати псуватися, стаючи непридатними для споживання через м'яку частину плоду, яка пошкоджена личинками.

3. Темні плями та пухирці: На поверхні груш можуть з'явитися темні плями або пухирці, що свідчать про наявність личинок під шкірою плоду.

На дереві:

1. Значна кількість мух: Дорослі мухи можуть бути помітними на грушевих деревах під час періоду активності. Це може бути перший сигнал про можливий ризик інфікування.

2. Пошкоджені плоди на дереві: Якщо ви помічаєте плоди з ознаками пошкодження на дереві, це може бути показником наявності грушевої плодожерки.

Діагностування:

Діагностувати хворобу грушевої плодожерки можна за допомогою обстеження плодів та дерев. Ось кілька кроків, які можна виконати:

1. Перевірка плодів: Ретельно огляньте груші на наявність зовнішніх ознак пошкодження, таких як тунелі, темні плями, пухирці тощо.

2. Розрізання плодів: При потребі розріжте деякі плоди, щоб перевірити наявність личинок всередині. Личинки можна виявити як білі або кремові плями всередині плоду.

3. Спостереження за дорослими мухами: Спостерігайте за активністю дорослих мух біля грушевих дерев, особливо навесні, коли вони починають вилітати.

4. Спостереження за характеристиками дерев: Діагностувати можна також за ознаками пошкодження на гілках чи листях, а також за знаками загального стресу дерева, який може бути пов'язаний з пошкодженням від грушевої плодожерки.

Якщо у вас є сумніви щодо наявності грушевої плодожерки, можна звернутися до садівницьких або агрономічних консультантів для більш точної діагностики та порад щодо контролю за цим шкідником.

Культури які вражає Грушева плодожерка

Грушева плодожерка (Carpomyia vesuviana) може вражати не тільки груші, але й інші плодові культури. Ось деякі з культур, які можуть бути вразливими перед цим шкідником:

1. Груші: Головною мішенню для грушевої плодожерки є, звісно ж, груші. Личинки цього шкідника живляться м'ясом плодів, спричиняючи їх псування та зниження якості.

2. Яблука: Хоча грушева плодожерка переважно впливає на груші, її можна знайти і на яблунях. Вона може викликати аналогічні пошкодження яблук, які вона завдає грушам.

3. Жовті груші: Це інша плодова культура, яка може стати жертвою грушевої плодожерки.

4. Квіткові плоди: Окрім плодових культур, грушева плодожерка також може пошкоджувати деякі квіткові плоди, такі як нектарини, абрикоси та персики.
5. Деякі дикі рослини: У деяких випадках грушева плодожерка може вражати не тільки культурні рослини, а й дикорослі види.

Для збереження врожаю та якості плодів важливо вживати заходи контролю за грушевою плодожеркою на вразливих культурах.

Існує кілька заходів та методів, які можна вжити для захисту від грушевої плодожерки та обмеження її поширення. Ось деякі з них:

1. Хімічний контроль:

• Використання інсектицидів: Інсектициди можуть бути застосовані на грушевих деревах для контролю за дорослими мухами та личинками. Для цього слід дотримуватися рекомендацій щодо дозування та застосування.
• Систематичні обробки: Щоб досягти кращого контролю, може бути необхідно регулярно проводити систематичні обробки на плодових деревах протягом періоду активності грушевої плодожерки.

2. Біологічний контроль:

• Використання природних ворогів: Деякі види хижих комах або паразитоїдів можуть бути використані для контролю за грушевою плодожеркою. Наприклад, певні види перепончатокрилих комах можуть полювати на дорослих мух.

3. Агротехнічні заходи:

• Санітарні обрізки: Регулярне видалення пошкоджених або інфікованих плодів може допомогти зменшити популяцію грушевої плодожерки.
• Видалення залишків плодів: Після збору врожаю важливо видалити залишки плодів, які можуть бути джерелом інфекції та розвитку шкідника.

4. Механічні заходи:

• Використання ловушок: Спеціальні ловушки для дорослих мух можуть бути розміщені на деревах, щоб знизити популяцію шкідника.

5. Попереджувальні заходи:

• Спостереження та моніторинг: Регулярне спостереження за грушами та деревами може допомогти виявити наявність грушевої плодожерки на ранніх стадіях та прийняти вчасні заходи для контролю.

6. Генетичний відбір:

• Розробка сортів-стійких до шкідників: Деякі сорти груш можуть бути менш вразливими до грушевої плодожерки, тому важливо розглядати можливість вирощування таких сортів.

Комбінування різних методів захисту може бути найефективнішим підходом для контролю за грушевою плодожеркою. Важливо також дотримуватися рекомендацій та консультацій від фахівців з садівництва та захисту рослин, щоб обрати оптимальний план дій для конкретного регіону та ситуації.

Діючі речовини та препарати які зареєстровані в Україні для контролю Грушева плодожерка

Грушева плодожерка (Carpomyia vesuviana) - це шкідливий комаха, яка вражає груші та інші плодові культури. Ось загальна характеристика хвороби "Грушева плодожерка":

Збудник:

Грушева плодожерка належить до родини плодових мух (Tephritidae). Дорослі особини мають невеликі розміри, від 3 до 4 мм у довжину. Вони мають темний коричневий колір з чорними поперечними смугами на крилах.

Розповсюдження:

Ця комаха поширена в різних регіонах Європи. Її поширення обумовлене не тільки природною діяльністю, але і може бути викликане інтродукцією через торгівлю та транспорт.

Життєвий цикл:

Дорослі мухи вилітають весною, зазвичай в травні-червні, залежно від кліматичних умов регіону. Вони відкладають яйця на незрілі плоди груш. З яєць вилуплюються личинки, які живуть всередині плоду, живлячись м'ясом.

Пошкодження:

Личинки грушевої плодожерки живляться м'ясом плодів, завдаючи їм шкоди. Це призводить до псування плодів, зменшення їх вартості та комерційної привабливості.

Ознаки пошкодження:

Інфіковані плоди можуть мати тунелі, пухирці або темні плями на поверхні. Вони можуть виглядати незмінними ззовні, але внутрішньо бути пошкодженими личинками.

Методи контролю:

Для захисту від грушевої плодожерки можна використовувати хімічні засоби (інсектициди), біологічний контроль (використання природних ворогів), агротехнічні методи (санітарні обрізки, видалення інфікованих плодів), механічні заходи (ловушки), попереджувальні заходи (спостереження та моніторинг) та генетичний відбір (розробка стійких сортів).

Загалом, грушева плодожерка може завдати значної шкоди грушевим культурам та вимагає вжиття відповідних заходів для забезпечення якості та врожайності.