Звичайна злакова попелиця

Звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum) - дрібний сисний шкідник, який пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, жито, сорго, кукурудзу та дикорослі злаки. В англомовних джерелах цей вид відомий як greenbug. Важливо не плутати його зі звичайною зерновою совкою: попелиця не є метеликом, не має гусениць і лялечок та не вигризає листя.

Шкідник висмоктує сік із рослин і під час живлення вводить у тканини токсичну слину. У місцях проколів з’являються жовті, червонуваті або бурі плями. Якщо попелиць багато, листки, а іноді й цілі рослини, починають жовтіти, слабшають і можуть передчасно відмирати.

Правильна назва та систематика шкідника

У старому описі латинську назву Schizaphis graminum помилково поєднали з Pseudaletia unipuncta та англійською назвою Common Armyworm. Насправді це два різні шкідники: перший є попелицею, а другий - совкою.

Як виглядає звичайна злакова попелиця

Безкрилі дорослі особини мають м’яке, видовжено-овальне тіло зеленого або жовтувато-зеленого кольору. Уздовж середини спини зазвичай помітна темніша зелена смуга. Вусики у попелиці відносно довгі й темні, а на задній частині черевця є довгі трубчасті сифункули.

Доросла попелиця має розмір лише кілька міліметрів. Тож опис комахи завдовжки 1,5-2,5 см, із сірими крилами, гусеницями та лялечками стосується совки, а не злакової попелиці.

Життєвий цикл і швидкість розмноження

Попелиці розвиваються через стадії німф. Зовні вони схожі на дорослих особин, тільки менші. Стадій гусениці та лялечки в них немає. За сприятливої температури самки можуть народжувати живих німф без запліднення, тому колонія іноді збільшується дуже швидко.

Коли рослини старіють, у колонії стає тісно або погіршується живлення, з’являються крилаті особини. Вони перелітають на сусідні рослини, інші поля, падалицю та дикорослі злаки.

Які культури пошкоджує Schizaphis graminum

Основні рослини-господарі цього шкідника - злакові культури та трави. Найчастіше його знаходять на:

• озимій і ярій пшениці;
• ячмені;
• вівсі;
• житі;
• сорго;
• кукурудзі;
• падалиці та дикорослих злаках.

Загальний огляд інших видів попелиць на зернових є у матеріалі «Попелиця» . А інші важливі шкідники пшениці зібрані в довіднику «Шкідники пшениці» .

Ознаки пошкодження злаковою попелицею

• дрібні зелені попелиці на нижньому боці листків і біля основи листкової пластинки;
• жовті або червонуваті плями в місцях живлення;
• поступове злиття плям у більші знебарвлені ділянки;
• скручування, підсихання та відмирання листків;
• пригнічення молодих рослин і затримка росту;
• осередкове пожовтіння посіву за високої чисельності;
• липкі виділення та поява сажистого нальоту в щільних колоніях.

Попелиця не вигризає листя до жилок і не пошкоджує стебла так, як це робить гусениця. Якщо на рослині видно великі отвори, обгризені краї листків або самих гусениць, найімовірніше, причина в іншому шкіднику.

Чим звичайна злакова попелиця відрізняється від інших видів

На одному полі можуть одночасно жити кілька видів попелиць. Звичайну злакову попелицю зазвичай упізнають за зелено-жовтим тілом, темною смугою вздовж спини, довгими вусиками та сифункулами. Але для точного визначення іноді все ж потрібна лупа або мікроскоп.

Для порівняння можна прочитати статтю про черемхово-вівсяну попелицю . Вона відрізняється забарвленням, будовою тіла, сезонною міграцією та роллю в перенесенні вірусів.

Ризик перенесення вірусів

Злакові попелиці можуть переносити віруси між рослинами та навіть між полями. Окремої уваги потребує вірус жовтої карликовості ячменю. Попри назву, він уражує не лише ячмінь, а й пшеницю, овес та інші злакові культури.

Докладніше про симптоми та джерела інфекції читайте в матеріалі «Жовта карликовість ячменю» .

Як проводити моніторинг посівів

1. Оглядайте рослини в різних частинах поля, а не тільки по краях.
2. Перевіряйте нижній бік листків, листкові піхви та прикореневу частину.
3. Фіксуйте частку заселених рослин і середню кількість попелиць.
4. Оцінюйте площу жовтих або червонуватих осередків.
5. Звертайте увагу на кількість сонечок, золотоочок, мух-дзюрчалок і паразитованих попелиць.
6. Окремо оглядайте падалицю та злакові бур’яни, бо вони можуть бути резервуарами шкідника.

Феромонні пастки для моніторингу цього виду не використовують, адже попелиця не є метеликом. Основний і найпростіший метод обліку - регулярний візуальний огляд рослин.

Інтегрований захист посівів

Агротехнічні заходи

• контролюйте падалицю та злакові бур’яни;
• дотримуйтеся сівозміни та оптимальних строків сівби;
• не допускайте надмірного азотного живлення, яке стимулює ніжний приріст;
• знищуйте післяжнивні резервуари шкідника в межах технології господарства;
• регулярно оглядайте посіви вже з ранніх фаз розвитку культури.

Збереження природних ворогів

Чисельність попелиць природно стримують сонечка, золотоочки, мухи-дзюрчалки, хижі клопи, паразитичні перетинчастокрилі та ентомопатогенні гриби. За сприятливих умов вони можуть помітно обмежувати колонії навіть без додаткового втручання.

Рішення про захисний захід

Рішення про захист приймають не за одним фактом появи попелиці. Потрібно врахувати вид шкідника, його чисельність, фазу культури, швидкість росту колоній, площу пошкодження та кількість природних ворогів. Для будь-якого засобу захисту також обов’язково перевіряють чинну етикетку й регламент для конкретної культури.

Більше матеріалів про шкідників зернових культур зібрано в розділах «Шкідники» та «Довідник AgroMen» .

Поширені запитання

Звичайна злакова попелиця - це совка?

Ні. Schizaphis graminum - це дрібна сисна попелиця, а Pseudaletia unipuncta - метелик із листогризучими гусеницями.

Чи має злакова попелиця личинку та лялечку?

Ні. Молоді особини називаються німфами. Вони схожі на дорослих, тільки менші, і поступово збільшуються в розмірі.

Чому листя червоніє або жовтіє?

Під час живлення попелиця висмоктує сік і вводить у тканини токсичну слину. Через це місця проколів знебарвлюються, жовтіють, червоніють або поступово буріють.

Де шукати попелицю на рослині?

Насамперед перевіряйте нижній бік листків, листкові піхви, прикореневу частину та молоді тканини.

Чи потрібно реагувати на поодиноких особин?

Поодинока попелиця ще не означає економічно небезпечного заселення. Тут важлива динаміка: як швидко зростає чисельність, у якій фазі перебуває культура, чи є пошкодження та наскільки активні природні вороги.

Висновок

Звичайна злакова попелиця Schizaphis graminum - дрібний сисний шкідник зернових культур. Вона спричиняє характерні жовті, червонуваті та бурі плями, пригнічує рослини й може брати участь у перенесенні вірусів. Захист починається з правильної діагностики: цей вид не має гусениць і лялечок, не вигризає листя та не визначається феромонними пастками. Основа контролю - регулярний огляд посівів, контроль падалиці й бур’янів, збереження ентомофагів і рішення, прийняте за результатами моніторингу.