Фунгіцидний захист польових культур в умовах гармонізації з європейським законодавством: практичний посібник для агрономів

Останні роки – справжнє випробування для тих, хто планує захист польових культур від грибкових хвороб. Те, що працювало десятиліттями, втрачає юридичну основу. Звична хімія зникає з полиць, а нові препарати потребують іншого підходу. Для українського агронома це означає одне – переглянути усталені схеми обробок і навчитися працювати з новими діючими речовинами, які відповідають європейським критеріям безпеки.

Почнемо з болючого питання – які діючі речовини вже заборонені або будуть заборонені найближчим часом.

Манкоцеб, один із найпопулярніших мультисайтових фунгіцидів у світі, виключили з переліку дозволених в ЄС ще у січні 2022 року. Причина банальна, але серйозна – речовина класифікована як токсична для репродуктивної системи категорії 1B та визнана ендокринним дисраптором. Для тих, хто звик купувати манкоцеб як базовий компонент захисту картоплі від фітофторозу або як партнер для захисту від резистентності на зернових – це став справжній удар.

Хлороталоніл пішов тим самим шляхом ще раніше – у травні 2020 року. Цей мультисайтовий фунгіцид понад 50 років був основою програм захисту зернових від септоріозу. Його втрата особливо болюча з точки зору антирезистентної стратегії, бо саме хлороталоніл захищав системні фунгіциди від надмірного селекційного тиску на популяції патогенів.

Епоксиконазол, один із найефективніших азольних фунгіцидів для контролю септоріозу та іржі на зернових, відкликали з ринку ЄС у квітні 2020 року. Рішення було швидким і для багатьох несподіваним. Гармонізована класифікація речовини як такої, що викликає занепокоєння щодо здоров'я людини та довкілля, не залишила шансів на продовження реєстрації. Пропіконазол, ще один представник триазольної групи, заборонили у 2019 році через токсичність для репродуктивної системи та ризики забруднення ґрунтових вод.

Серед інших фунгіцидів, які втратили або втрачають дозвіл на застосування в ЄС, варто згадати діфеноконазол, метирам, іпконазол та дімоксистробін. Останні два остаточно заборонили у 2024 році. Іпконазол класифікований як токсичний для розвитку ненародженої дитини, а дімоксистробін становить високий ризик забруднення ґрунтових вод.

Тепер до практики. Чим замінити ці діючі речовини у реальних польових умовах?

Для заміни манкоцебу на картоплі при контролі фітофторозу найкращі результати показали три препарати: ціазофамід (торгова назва Ранман), мандіпропамід (Ревус) та комбінація оксатіапіпролін плюс бентіаваликарб (Зорвек Ендавія). Дослідження після заборони манкоцебу показали цікаву закономірність – два обприскування Зорвек Ендавія з інтервалом 21 день забезпечили кращий контроль фітофторозу, ніж шість обприскувань манкоцебом з інтервалом 7 днів. Тобто не лише ефективніша альтернатива, а й потенційне зниження навантаження на культуру плюс економія робочого часу. Рекомендована стратегія – чергувати ці три препарати протягом сезону для запобігання розвитку резистентності.

Фолпет залишається єдиним широкодоступним мультисайтовим фунгіцидом після втрати хлороталонілу та манкоцебу. На зернових його рекомендують використовувати у дозі 1,5 л/га на ранніх строках обробки та як партнер для захисту системних фунгіцидів від резистентності.

Але фолпет має нижчу ефективність проти септоріозу порівняно з хлороталонілом. Тож потрібні вищі норми витрати та поєднання з іншими діючими речовинами.

Справжній прорив останніх років – поява нових системних фунгіцидів, що відповідають сучасним регуляторним вимогам. Мефентрифлуконазол (торгова назва Revysol) – представник нового підкласу триазольних фунгіцидів на основі ізопропанолу. Унікальна структура молекули дозволяє їй вільно обертатися при зв'язуванні з мішенню, що дає вищу ефективність порівняно з традиційними триазолами. Важливо, що мефентрифлуконазол не має ендокринних дисрупторних властивостей, характерних для деяких старших азолів, і демонструє сприятливіший екотоксикологічний профіль. На українському ринку цю діючу речовину можна придбати у складі препаратів Ревістар (комбінація з флуксапіроксадом) та нещодавно зареєстрованого RevyPro (комбінація з протіоконазолом).

Фенпікоксамід (бренд Inatreq) належить до принципово нового класу пікольнамідних фунгіцидів. Його механізм дії унікальний для ринку зернових – він впливає на Qi-сайт дихального комплексу III грибів. Це означає відсутність перехресної резистентності з усіма існуючими класами фунгіцидів, включаючи стробілурини та азоли. Дослідження показали, що фенпікоксамід забезпечує в середньому 82% контролю септоріозу при застосуванні 100 г д.р./га. Препарат доступний як у чистому вигляді, так і в комбінації з протіоконазолом під назвою Univoq.

Для практичного агронома важливо розуміти, як побудувати ефективну програму захисту з використанням нової хімії. Розглянемо конкретні схеми для основних культур.

На озимій пшениці оптимальна чотириразова схема обробок виглядає так. Обробка Т0 у фазі початку виходу в трубку – опціональна для сортів із підвищеною сприйнятливістю до септоріозу. Тут можна використати фолпет у дозі 1,0 л/га як захист від раннього зараження. Обробка Т1 у фазі першого вузла критична для захисту листків, що формуються. Рекомендована комбінація: SDHI-фунгіцид (флуксапіроксад, біксафен або ізофлуціпрам) у поєднанні з азолом, бажано мефентрифлуконазолом або протіоконазолом.

Обробка Т2 спрямована на захист прапорцевого листка – найважливіша у сезоні. Саме тут варто використати найсильнішу комбінацію: фенпікоксамід плюс мефентрифлуконазол або препарат RevyPro у поєднанні з Inatreq. Польові випробування 2024 року показали – ця комбінація забезпечує додаткові 0,93 т/га врожаю порівняно з використанням лише подвійної дози RevyPro без Inatreq.

Обробка Т3 на колос спрямована переважно проти фузаріозу та захисту від іржі. Тут ефективними залишаються протіоконазол, тебуконазол та метконазол.

На ячмені ситуація дещо інша через специфіку хвороб. Рамуляріоз, який раніше контролювався переважно хлороталонілом, тепер потребує альтернативних підходів. Протіоконазол зберігає певну ефективність проти цього патогена, а нові комбінації на основі мефентрифлуконазола показують обнадійливі результати. RevyPro демонструє добре збалансований контроль усіх основних хвороб ячменю – сітчастої плямистості, ринхоспоріозу, іржі та рамуляріозу. Рекомендована доза становить 0,75 л/га на один із строків обробки. Ціна препарату виправдана його ефективністю.

Для технічних культур, зокрема соняшнику та сої, актуальними залишаються азольні фунгіциди, що зберегли реєстрацію. Тебуконазол, дифеноконазол та флутріафол можна використовувати для контролю альтернаріозу, фомозу та іржі. Але слід враховувати – тебуконазол та дифеноконазол внесені до списку кандидатів на заміну в ЄС, тож їхній статус може змінитися найближчими роками.

На кукурудзі проти фузаріозу качана перспективним є мефентрифлуконазол. Він продемонстрував не лише пригнічення росту патогена, а й зниження продукції мікотоксинів. Це особливо важливо з огляду на жорсткі європейські норми щодо вмісту мікотоксинів у зерні.

Окремо про стратегію управління резистентністю – вона набуває критичного значення в умовах звуження асортименту діючих речовин. Основні принципи залишаються незмінними: чергування препаратів із різними механізмами дії, уникнення послідовного застосування однакових хімічних груп, дотримання рекомендованих доз. Але є нюанси.

Фунгіциди групи SDHI (інгібітори сукцинатдегідрогенази) – флуксапіроксад, біксафен, бензовіндіфлупір та новий ізофлуціпрам – мають обмеження на два застосування за сезон через підвищений ризик розвитку резистентності. Стробілурини (азоксистробін, піраклостробін) слід використовувати обережно, враховуючи широке розповсюдження резистентних штамів Zymoseptoria tritici у популяціях.

Піколінаміди (фенпікоксамід) обмежені одним застосуванням за сезон. Це пов'язано як із регуляторними вимогами, так і з необхідністю збереження ефективності цього унікального механізму дії. Мультисайтові фунгіциди, зокрема фолпет, мають низький ризик розвитку резистентності і можуть використовуватися як партнери для захисту системних препаратів.

Практична порада щодо планування закупівель: враховуйте, що нові препарати зазвичай дорожчі за традиційні. Але вища ефективність часто компенсує різницю в ціні через зменшення кількості обробок або підвищення врожайності. Калькуляція повинна враховувати не лише вартість гектарної обробки, а й очікуваний економічний ефект від збереженого врожаю.

Щодо безпеки застосування – європейські норми висувають суворіші вимоги до захисту операторів та довкілля. Буферні зони вздовж водойм для нових препаратів можуть бути більшими, ніж для старих. Терміни очікування до збору врожаю також можуть відрізнятися. Обов'язковим є ведення детальної документації про всі обробки – це стане нормою і для українських господарств у міру поглиблення євроінтеграції.

Підсумовуючи. Зміни в регуляторному середовищі – не катастрофа для ефективного захисту культур. Нові фунгіциди, такі як мефентрифлуконазол та фенпікоксамід, за ефективністю не поступаються, а часто й перевершують старі діючі речовини. Якщо плануєте купити сучасні препарати – звертайте увагу на їх відповідність європейським стандартам.

Ключ до успіху – своєчасна адаптація схем захисту, розуміння особливостей нової хімії та дотримання принципів інтегрованого захисту рослин. Ті господарства, які раніше почнуть працювати за новими стандартами, матимуть конкурентну перевагу на європейських ринках та будуть краще підготовлені до неминучих змін у національному законодавстві.